Дитина має бути в родині: як ми повертаємо дітям право на «своє» середовище.
Дитина має бути в родині: як ми повертаємо дітям право на «своє» середовище.
Третій вівторок квітня, 15:00 — час, коли колеги з Вишнівської та Троїцької громад знову зібралися «Пліч-о-Пліч» у нашому марафоні «Ресурсна громада».
Цього разу тема була непростою, але, мабуть, найважливішою: реінтеграція. Якщо простіше — це про те, як допомогти дитині повернутися з інтернатного закладу до біологічної сім’ї або знайти нову люблячу родину.
Про що ми говорили?
Як підготувати дитину до того, що її життя кардинально зміниться?
Де батькам взяти сили та ресурс, щоб стати для дитини справжньою опорою?
Як громада може підтримати сім’ю, щоб повернення додому було остаточним і щасливим?
Наші спікерки зі Служб у справах дітей громад-партнерок — поділилися досвідом, який не знайдеш у підручниках. Це про тонкі налаштування довіри та роботу, яку часто не видно за звітами, але яка змінює все.
Ми віримо, що жодна інституція, якою б комфортною вона не була, не замінить дитині тепла рідного дому.
Традиційно ми розпочали зустріч із хвилини мовчання — хвилини вдячності нашим захисникам за можливість працювати заради майбутнього українських дітей.
Що далі?
Наступний тиждень буде особливим. Ми виходимо за межі професійних дискусій і зустрічаємося безпосередньо з тими, заради кого все це задумувалося — з дітьми обох наших громад.
Тема фінальної зустрічі надзвичайно гостра: «Кібербулінг в освітньому середовищі». Будемо говорити з учнями про те, як розпізнати цькування в мережі, як захистити свої кордони та що робити, якщо віртуальний світ став ворожим. Це буде чесна розмова про цифрову безпеку та взаємоповагу.
Працюємо далі. Будуємо безпечний простір разом!
