Вірш вихідного дня
Дата: 23.11.2025 09:20
Кількість переглядів: 59
Кажуть, що скоро зима,
Замерзнуть на квітах сльози.
Осінь піде сумна,
Її проженуть морози.
Біла прийде заметіль,
Вкриє поля, дороги.
Осінь сховає біль,
Хоч їй болить до знемоги.
Вітер пройме до кісток,
Сніг буде в очі, в очі...
День як маленький крок,
Вічністю стануть ночі.
Вмить побіліє сад,
Тихо засне під снігом.
Ніби танок снігопад
Впаде на землю сріблом.
...Та головне, щоб в нас
Вогник тепла на серці
Ясно горів, не гас,
Щоби на білій стежці
Йшли не одні сліди
І берегли надію.
Нам не страшні холоди,
Страшно за Україну 
.
Автор Марина Семйоник
