Ой на Івана, та й на Купала! Коли святкують та які традиції цієї ночі
Святкування Івана Купала традиційно припадає на ніч з 6 на 7 липня.
Це, без перебільшення, найдавніше та найколоритніше свято слов’ян, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят.
Святкування літнього свята відбувається біля річок та водоймищ. Молоді хлопці та дівчата стрибають через ватру — велике вогнище. Якщо вогонь не роз’єднає їхні руки під час стрибка — парі бути разом та будувати щасливе життя.
Дівчата без пари в цей вечір плетуть вінки та запускають їх водоймою. Той вінок, що попливе далеко, віщує дівчині швидке весілля. Якщо ж вінок тоне — цього року весілля дівчини не відбудеться.
З цим святом також пов’язана й історія квітки папороті. Лише у Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя — кочедижник, тому всі охочі йдуть у ліс шукати її. Як правило, шукали магічну квітку парами.
За переказами, в ніч на Купала, папороть зацвітає лише на мить, і людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби та входити до будь-яких скарбниць. А також зможе знайти кохання і стати щасливою.
У ці прикмети ревно вірили наші пращури, нині ж молодь святкує Івана Купала задля забави та згадки коренів нашого народу.
Що не можна робити в ніч на Івана Купала
Існує кілька заборон, чого не можна робити на Івана Купала:
- в купальську ніч не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики;
- також якомога далі від води радять триматися молодим хлопцям та вагітним жінкам, бо їх можуть затягти на дно русалки;
- не можна позичати гроші та давати їх у борг, не можна підбирати знайдені випадково гроші — через це може зникнути добробут.
