2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь
Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day) визнаний важливим міжнародним днем Організації Об’єднаних Націй, який відзначається у всьому світі щороку 2 лютого. Цей день присвячений річниці підписання Конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення (Рамсарська конвенція) 2 лютого 1971 року і націлений на підвищення обізнаності громадськості про цінності та переваги водно-болотних угідь для збереження природи і добробуту людей, сталого використання та екосистемних послуг, роль болотистих територій для пом’якшення впливу зміни клімату, а також з метою сприяння збереженню та розумному використанню водно-болотних угідь загалом.
Загальновідомо те, що займаючи близько 6% поверхні суші водно-болотні угіддя поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси, а вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлення води саме в болотах відбувається кожні 5 років, в той час як в озерах – в середньому впродовж 17 років.
Отже, водно-болотні угіддя допомагають підтримувати життя, можуть забезпечувати чистою водою, є середовищем існування для дикої природи, включаючи мігруючі та зникаючі види, а також є джерелом цінних видів лікарських рослин, ягід та іншими засобами до існування для людей у всьому світі. І те, як утворюються і трансформуються водно-болотні угіддя, є важливим показником, що дає підстави визнати водно-болотні угіддя основним середовищем існування, яке зробило можливим життя на планеті Земля.
За інформацією Міндовкілля в Україні 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. Найбільше боліт в Україні на Поліссі, де заболоченість досягає понад 7% території, менше – в Лісостепу, ще менше – в Степу і гірських районах. Разом з тим, розповсюдження водно-болотних угідь в Україні є надзвичайно широким, як і наша країна, – це і морські затоки, і торфовища, і витоки річок на вершинах гір, і глибин печер, наповнених водою. Це різноманітні за характером живлення, формою поверхні і переважаючим складом рослинності болота, які поділяються на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні).
Люди перших націй піклувалися про водно-болотні угіддя десятки тисяч років, визначивши їх велике значення для культури, добробуту й історії народів. Дикість і важкодоступність болотних угідь використовували українські борці за незалежність: як у минулому столітті, так із початком російського вторгнення в Україну. Закликаємо зберігати та охороняти водно-болотні угіддя, наближаючи крок за кроком перемогу України над окупантами!
