Найвищий рівень довіри в суспільстві — до військових, які зараз воюють, — загальнонаціональне опитування
Найвищий рівень довіри в суспільстві — до військових, які зараз воюють, — загальнонаціональне опитування
95 % опитаних українців зазначають, що довіряють та скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96 % — ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Такі результати онлайн-опитування “Образ ветеранів в українському суспільстві”, що його презентували Український ветеранський фонд та Соціологічна група “Рейтинг”.
“Для нас у Міністерстві у справах ветеранів дуже важливі такі дослідження. Вони дають змогу більш глибоко розуміти власне свою цільову аудиторію, її потреби та проблеми і надалі ухвалювати управлінські рішення та формувати політики таким чином, щоб вони не були декларативними, а спрямовувалися на те, щоб ветерани і ветеранки отримали максимум можливостей від держави, від бізнесу, від громадянського суспільства. Тобто наше завдання — створювати максимально ефективні інструменти. А максимально ефективні інструменти можна розробляти лише тоді, коли дослідив і знаєш глибину потреб своєї аудиторії”, — зазначила Юлія Кіріллова, заступниця Міністра у справах ветеранів України.
Як повідомили під час презентації, від початку повномасштабного вторгнення в Україні постійно зростає кількість людей, чиї близькі зараз воюють. 71 % респондентів, які взяли участь у опитуванні “Образ ветеранів в українському суспільстві”, відповіли, що мають серед своїх близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Та при цьому кількість людей, які допускають, що самі можуть стати ветеранами у майбутньому майже не змінилася від березня цього року.
“На запитання “Чи допускаєте ви, що самі можете стати ветераном у майбутньому?” 40% опитаних відповідає, що так, 56 — ні. І найчастіше, звичайно, про це говорять чоловіки, зокрема чоловіки, які воювали в АТО. Щодо ставлення до військових і ветеранів, то ми підтверджуємо, що й надалі воно надзвичайно позитивне, але хочемо вказати на певну відмінність залежно від категорії військових. 95 % опитаних зазначили, що вони довіряють і скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96 % — що довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Найнижчий показник довіри, 29 %, опитані українці демонструють до військових ТЦК”, — розповів Олексій Антипович, директор Соціологічної групи “Рейтинг”.
Серед тривожних тенденцій називають зниження рівня довіри до ветеранів, які повернуться з війни, яка зараз триває. Тому важливо відстежувати подальші зміни в суспільних настроях, щоб запобігти можливій стигматизації захисників у майбутньому.
У трійці найбільш ймовірних викликів, які постануть перед ветеранами після повернення зі служби, респонденти називали психоемоційну нестабільність (84 %), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (78 %), а також відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (74 %).
Для цілісного розуміння ситуації результати опитування “Образ ветеранів в Українському суспільстві” варто порівняти з результатами онлайн-опитування ветеранів та ветеранок, яке у жовтні–листопаді цього року проводив Український ветеранський фонд. Через таке порівняння, до прикладу, можна побачити, що у той час, як 78 % опитаних цивільних говорять, що суспільство поважає ветеранів, серед ветеранів такої думки лише 33 %.
“Я б хотіла звернути увагу на ті явища, де різниця між сприйняттям цивільних і самих ветеранів виражена досить яскраво. Зокрема, це нерозуміння з боку суспільства. Так, цивільні помітно нижче оцінюють ступінь ризику виникнення цього явища, аніж самі захисники та захисниці — 66 % і 89 % відповідно. Такі відмінності можуть свідчити, з-поміж іншого, про недостатню обізнаність щодо викликів та перешкод, які виникають перед ветеранами”, — наголосила Анастасія Селянінова, начальниця відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду.
Більше деталей щодо опитування можна переглянути на сайті Українського ветеранського фонду: https://cutt.ly/xeB8JEqP.
Зазначимо, що опитування відбувалося 5–6 грудня 2024 року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
