Яке сьогодення та майбутнє переміщених університетів Донеччини та Луганщини?
Яке сьогодення та майбутнє переміщених університетів Донеччини та Луганщини?
Онлайн-медіа “Східний Варіант” випустив четвертий аналітичний матеріал “Переміщені університети Донеччини та Луганщини: вижити, щоб повернутися” про стан переміщених університетів та про те, якою є державна політика щодо релокованих закладів вищої освіти.
У статті можна знайти відповіді на такі питання:
- З якими викликами стикаються переміщені університети?
- Як проблеми релокованих навчальних закладів впливають на якість підготовки студентів?
- Чи означатиме зникнення університетів, що перемістились на підконтрольну уряду територію, те, що зникне й надія на відновлення українського освітнього простору на окупованих територіях?
- Чому на деокупованих територіях система освіти має стати частиною національного безпекового та оборонного простору країни?
Ключові факти з матеріалу:
- Тринадцять вишів Донеччини змінили місцезнаходження за 2014 і 2022 роки. Наразі вони працюють на базі інших закладів вищої освіти у семи регіонах країни: 4 — Дніпро та Дніпропетровська область; 2 — Київ; 2 — Луцьк; 1 — Івано-Франківськ; 1 — Тернопіль; 1 — Кропивницький, 1 — Вінниця (ДонНУ ім. Василя Стуса у власних корпусах). З них 9 вимушені були переїхати вперше у 2014 році та повторно у 2022 році, в другій хвилі до них добавились ще 4, які перемістились у 2022 році.
- Переміщені 7 закладів вищої освіти Луганської області у 2014 році, з них другою хвилею 5 переміщені повторно після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
- Всього в Україні у 2022 році після повномасштабного вторгнення перемістились 44 ЗВО. Це як самостійні заклади, так і окремі структурні підрозділи, як державні, так і приватні. З них 20 — це університети Донеччини та Луганщини.
Основні висновки та рекомендації на основі дослідження:
-
Міністерству освіти і науки України напрацювати, обговорити з релокованими університетами та місцевою владою і затвердити основи державної політики на сучасному етапі щодо переміщених університетів, щоб зменшити невизначеність їх майбутнього, дати цілі перспективи;
-
Верховній Раді, Мінреінтеграції з підключенням МОН розробити, провести експертне обговорення та прийняти Закон про колаборацію, в якому запропонувати, зокрема, механізми очищення освітянського простору.
-
Переміщеним університетам слід відпрацювати чи оновити Стратегії свого виживання з урахуванням реалій, з оцінкою стану, можливостей та інструментів залучення ресурсів і баченням перспектив. Доцільним бачиться розроблення переміщеними університетами індикативних планів повернення в рідні стіни при ймовірній деокупації своїх міст. Такі розробки дозволять підвищити готовність закладів до реалізації складних процедур повернення.
Автором аналітичної статті є кандидат філософських наук і доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса Володимир Кіпень Порфирович.
***
Аналітичний матеріал виданий завдяки програмі «Український фонд швидкого реагування», що втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю громадської організації «Східний Варіант» і не обов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США
