БАБУШКІН ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ 05.02.1079-17.06.2025
БАБУШКІН ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ (05.02.1079-17.06.2025)
Позивний: «Змій»
Військове звання: солдат
Життєвий шлях
Олександр Юрійович Бабушкін народився 5 лютого 1979 року у селищі Троїцьке Луганської області. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут були його родина, друзі, перші життєві кроки та міцне коріння, яке назавжди пов'язало його з рідною землею.
Після закінчення Троїцької загальноосвітньої школи №1 вступив до Луганського державного аграрного університету, де здобув спеціальність інженера-механіка. У 2004 році отримав другу спеціальність — менеджера. Прагнення до саморозвитку та професійного вдосконалення супроводжувало його протягом усього життя. У 2015 році Олександр закінчив Харківський регіональний інститут державного управління при Президентові України.
Свою трудову діяльність розпочав у компанії «НІБУЛОН», де працював обліковцем. Згодом працював у Троїцькому районному управлінні сільського господарства та продовольства, а пізніше — у Троїцькій районній державній адміністрації.
Багато років Олександр присвятив державній службі. Він був висококваліфікованим фахівцем, відповідальним керівником і людиною, яка глибоко знала свою справу. До нього завжди зверталися за порадою та допомогою, адже він ніколи не залишав людей наодинці з їхніми проблемами. Водночас мав активну громадянську позицію та очолював осередок партії «Солідарність» у Троїцькому.
Найбільшою цінністю для нього була родина. У 2007 році Олександр одружився з коханою дружиною Оленою. У подружжя народився син Захар, якого він виховував власним прикладом, прищеплюючи йому чесність, порядність, любов до людей, родини та України.
Військова служба
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення рф, Олександр не зміг залишитися осторонь. Уже в серпні 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, свідомо обравши шлях захисника своєї держави.
Побратими знали його за позивним «Змій». Для них він був не лише воїном, а й надійним товаришем, людиною честі, на яку завжди можна було покластися. Він підтримував бойових побратимів, допомагав вирішувати повсякденні проблеми, налагоджував співпрацю з волонтерами та завжди дбав про тих, хто був поруч.
У 2023 році Олександр отримав тяжке поранення. Попри складні операції, тривале лікування та реабілітацію, після одужання він повернувся до свого підрозділу, щоб і надалі боронити Україну.
Останній бій
17 червня 2025 року Олександр Юрійович Бабушкін загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ульянівка Сумської області, віддавши за свободу і незалежність України найдорожче — власне життя.
Поховали Героя у місті Кам'янське, де нині проживає його родина.
Пам'ять
Олександр назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, побратимів і земляків як щира, доброзичлива та надзвичайно світла людина. Він умів об'єднувати людей, підтримувати у складну хвилину, знаходити рішення навіть найважчих питань і власним прикладом надихати інших.
Його знали як людину з добрим серцем, золотими руками та невичерпним оптимізмом. Він завжди був у центрі громадського життя, не боявся брати на себе відповідальність, охоче допомагав іншим і залишав після себе тепло, щиру усмішку та добру згадку.
Життя Олександра Юрійовича стало прикладом справжнього служіння людям, вірності своїм принципам, безмежної любові до родини та відданості Україні.
Світла пам'ять і вічна слава Олександру Юрійовичу Бабушкіну.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
