Пам'ятаємо, щоб не допустити знову
Пам'ятаємо, щоб не допустити знову
Сьогодні ми розпочинаємо цикл пам’ятних публікацій, присвячених жертвам геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року розпочалася одна з найтрагічніших сторінок в історії України — примусова депортація корінного народу з його історичної батьківщини.
Цей злочин став актом етнічної чистки: за наказом сталінського режиму цілий народ було вирвано з домівок, щоб «очистити» півострів для колонізації. Більшість депортованих становили жінки, діти та літні люди, поки їхні чоловіки та батьки воювали на фронтах Другої світової війни.
Чому це важливо для нас сьогодні? Наша громада поділяє біль кримськотатарського народу, адже ми знаємо ціну рідної землі та волі. Історія депортації — це не лише про минуле, це про стійкість, яку ми виявляємо і зараз. Ми згадуємо тих, хто загинув у товарних вагонах та на спецпоселеннях, і тих, хто десятиліттями боровся за право повернутися додому.
Сьогодні, коли Крим знову перебуває під окупацією, наша солідарність є нашою силою. Ми єдині у прагненні до справедливості та миру на всій території України.
Запрошуємо кожного вшанувати пам'ять жертв геноциду разом із нами. Наша пам'ять — це зброя, яка не дасть злу повторитися.
